У Львові відкриють виставку "Сила волі. Провідники визвольного руху"

Про минуле боротьби та особистого життя командирів УПА Романа Шухевича і Василя Кука, засновника ОУН Євгена Коновальця та лідера визвольного руху Степана Бандери розкажуть у фотографіях, архівних документах та спогадах їхніх сучасників у Національному музеї "Тюрма на Лонцького".

Відкриття виставки відбудеться у вівторок, 3 квітня, о 16:00, в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. С. Бандери, 1, вхід із вул. К. Брюллова).

Захід приурочений до 70-ліття Української повстанської армії.

"Перед глядачем постає шлях кожного з чотирьох провідників: Євгена Коновальця, Степана Бандери, Романа Шухевича та Василя Кука. Від народження до загибелі. Про вибір і жертву кожного. Про час, у який вони жили. Про дилеми, які вони вирішували. Про бої і протистояння, в яких вони перемогли. Чи програли. Втім, їхній фізичний програш обернувся перемогою духу. Яким чином — про це теж у виставці", — говорять організатори.

Виставка "Сила волі. Провідники визвольного руху" є розповіддю про долі лідерів на тлі історичної доби, містить чимало світлин та архівних документів, багато з яких представлені уперше.

 

Авторами є історики Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Володимир В’ятрович, Руслан Забілий, Ігор Дерев’яний та Андрій Шевців, дизайн виконала Ольга Сало.

На відкриття виставки запрошені: член наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", Герой України Юрій Шухевич; племінниця останнього Головного командира УПА Василя Кука Ольга Кук; голова Крайового братства ОУН-УПА Олесь Гуменюк, голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, голова Львівської обласної державної адміністрації Михайло Костюк; депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета.

Виставку відкриє директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий. Першу екскурсію проведе один із її авторів, науковий працівник музею Ігор Дерев’яний.

Виставка триватиме до 1 травня (щодня з 10:00 до 19:00, без вихідних, вхід безкоштовний) у Національному музеї "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1).

 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.