Львів'яни не поспішають консультуватися щодо реставрації історичних будинків

Уже два роки німецькі експерти консультують львів’ян щодо реставрації будинків в історичній частині міста, але наразі такими послугами скористалися одиниці.

Про це повідомляє "Львівська Пошта".

Окрім програми співфінансування реставрації дерев’яних вікон та брам, у Львові більш ніж два роки діють безкоштовні консультації з реставрації та ремонту будинків у старій частині міста, організовані німецьким товариством технічної співпраці GIZ та Львівською міськрадою.

Їх надають фахові архітектори з Німеччини не лише міським музеям та церквам, а й мешканцям будинків, які є пам’ятками архітектури. Однак, якщо програмою співфінансування скористалися сотні львів’ян, то про безкоштовні консультації від архітекторів GIZ знає далеко не кожен.

 

Як розповіла “Пошті” Софія Лужна, офіс-менеджер GIZ, переважно за фаховими консультаціями звертаються музеї та церкви Львова.

“Наші фахівці з Німеччини надавали консультації церкві Свв. апостолів Петра і Павла, Вірменській церкві, природничому музею та Будинку вчених. Звертались до нас і з Оперного театру, – каже Софія Лужна. – Попри це, були й приватні запити від мешканців, які хочуть відреставрувати певні елементи своїх будинків у старій частині міста”.

Безплатні поради від німецьких архітекторів отримав львів’янин Сергій Береза, що мешкає в будинку на вул. Донцова.

Спершу чоловік хотів реставрувати дерев’яні вікна в рамках програми співфінансування, однак виявилось, що вулиця, на якій він мешкає, не входить у проектну зону.

“Наш будинок – пам’ятка архітектури, тому ми не хотіли замінювати вікна, а вирішили відреставрувати їх. Ми попросили експертів GIZ про безплатну консультацію. Вони надали інформацію про вартість робіт, допомогли підібрати матеріали і порекомендували реставраторів”, – розповів Сергій Береза.

На думку Мар’яни Борик, асистента проекту “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста”, програма безкоштовних архітекторських консультацій не набула популярності серед мешканців Львова через малу кількість ОСББ у Львові і небажання львів’ян гуртуватись навколо будинкових проблем. Ще одна причина – значна частина мешканців не знає про цю програму.

“Здебільшого люди звертаються стосовно реставрації дерев’яних вікон та брам. Наразі в нас є 400 таких запитів, однак ми зараз на 157-му. Ситуація склалась так, що попит перевищує наші можливості, – розповіла “Пошті” Мар’яна Борик. – Натомість запитів на безкоштовні консультації було лише 20. Відсутність попиту на консультації зумовлена тим, що у Львові є небагато ОСББ. Відповідно, кожна окрема людина, яка живе у своїй квартирі, не цікавиться тим, як реставрувати будинок, відновити сходи чи дах”.

“Коли надходить запит від мешканців, наш німецький експерт оглядає об’єкт, а пізніше робить письмовий звіт, — розповіла Софія Лужна. — Цей документ існує як в українському, так і в німецькому варіанті. Установи або приватні особи, які до нас звертались, отримують його вже через кілька днів. На безкоштовних консультаціях архітекторів GIZ можна одержати інформацію про орієнтовну вартість робіт, а також рекомендації стосовно вибору матеріалів та майстрів-реставраторів”.

Архітектори GIZ допоможуть порадами під час реставрації дерев’яних вікон і брам, відновлення сходових кліток, ремонту будинку чи даху. Однак на прихід фахівця мешканцям доведеться почекати. Адже, за словами Софії Лужної, німецький експерт буває у Львові лише раз на два тижні.

Нагадаємо, у травні 2011 року у Львові відбувся тренінг для ковалів, як реставрувати металеві частини історичних будинків.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.