Спецпроект

Львівські ковалі навчаться, як грамотно реставрувати історичні балкони

З 23 травня у Львові проект "Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста" розпочав перший тренінг для ковалів-реставраторів.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

"Наш спеціаліст працює в галузі реставрації металу вже понад 35 років, він оглянув кілька об'єктів у Львові, на яких проводилася реставрація і зауважив, що ремісничих навичок у майстрів вистачає, а бракує знань тільки щодо реставраційної частини, - розповіла керівник проекту Іріс Ґляйхман. - Тут ідеться в першу чергу про обачну реставрацію пам'яток архітектури та застосування історичних технік".

"Коли я вперше відвідав Львів, то був дуже вражений такою великою кількістю балконів та їх різноманіттям - вони усі різні, з різних епох, не можливо знайти двох однакових! Мешканці Львова в усі часи не замикалися у своїх квартирах, а проводили багато часу на своїх балконах, проте зараз вони знаходяться в дуже поганому стані, їх необхідно реставрувати вже", - зазначив реставратор металу Андреас Альтгаммер.

Для практичного семінару було обрано красивий балкон епохи пізнього бароко на вул. Вірменській, якому близько 250 років.

В ті часи майстри використовували зовсім інші техніки, ніж ті, якими користуються сучасні ковалі. Саме тому для правильної реставрації важливо послуговуватися тогочасними методами і бути ознайомленим з ними.

Семінар проходитиме в два етапи: протягом наступного тижня учасники під пильним керівництвом Андреаса Альтгаммера демонтують балкон, зроблять всі необхідні попередні дослідження, опис пошкоджень та напишуть концепцію реставрації, під час другого етапу ковалі проведуть безпосередньо реставрацію та монтаж балкону.

Нагадаємо, у Львові уже проходили тренінги з реставрації дерева, каменю, ліпнини та настінного розпису.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.