У буклеті про Київ до Євро-2012 забуто історію столиці

До Євро-2012 за бюджетні кошти київська влада підготувала спеціальний буклет п’ятьма мовами, який повинен розказати гостям столиці про Київ. Але в ньому не згадано про найвизначніші історичні пам'ятки.

За дорученням оргкомітету Всеукраїнської акції "7 чудес України" до голови КМДА Олександра Попова звернулися історик, віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко і голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Вражає, що в згаданому буклеті повністю виключено історію Києва як столиці Давноруської та Козацької держави, - зазначається у зверненні. - Якщо читати буклет, то складається враження, що усе найцінніше історії Києва трапилось в часи Російської імперії чи Радянського Союзу, що не відповідає дійсності".

Серед об’єктів, які рядять відвідати туристам, значну частину відвідати просто неможливо. Наприклад, Маріїнський палац та Замок Ричарда, які багато років закриті для відвідувачів через реставрацію, що триватиме ще роками. А Будинок з химерами, що є офіційною резиденцією Президента, відкритий для відвідувань дуже нечасто.

Натомість вони забули включити до переліку того, що необхідно відвідати гостям столиці: Софію Київську, Михайлівський Золотоверхий собор, Кирилівську церкву, Володимирський собор, найбільшу в світі жіночу скульптуру - "Батьківщину-мати" чи, приміром, обличчя Києва – вул. Хрещатик та Майдан Незалежності.

"Практично та ж ситуація і з відомими киянами. До їх числа не потрапили: всесвітньовідомий піаніст В. Горовиць, танцювальник С. Лифарь, скульптор О. Архипенко, художник К. Малевич, спортсмен та рекордсмен по кількості отриманих олімпійських нагород Б. Шахлін, які давно стали візитівками багатьох культур", - наголошується у зверненні.

Дивною виглядає ситуація, коли туристам не пропонують відвідати жоден музей, серед яких є ті, що володіють унікальними зібраннями. Це Національний художній музей України, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків тощо.

"Ми не звертаємо уваги на фінансову сторону питання, адже готуючись до Євро-2012 нашою владою було зроблено чимало більш значних марних витрат, - заявили Бригинець і Томенко. - Тому готові від імені Оргкомітету безкоштовно залучити до створення оновленої версії рекламного буклету відомих і авторитетних фахівців у галузі києвознавства, історії, архітектури та культури".


 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.