На Росії пансіонат стилізували під табір ГУЛАГу

Незвичайний будинок відпочинку відкрився у Вознесенському районі.

У Вознесенському районі Нижньогородської області відкрився "ГУЛАГ" для відпочинку. Про це повідомляє NewsRoom24.ru.

 

"Побудували такі маленькі бараки, розбили територію пансіонату на вулиці – названі на честь Берії, Сталіна та інших. Висять портрети керівництва НКВД – Ягоди, Єжова ... І повсюди табірна стилістика – жах", - розповіла одна з очевидців.

У соцмережах до появи такого будинку відпочинку поставилися негативно, нагадавши, що система ГУЛАГу стала однією великою катівнею для всього СРСР, де в тяжких умовах працювали 4 мільйонів осіб.

"Ви тільки подивіться на статистику, - закликав нижньогородец Олег Крутов. – Тільки в одному 1938 року там загинуло 108 тисяч осіб! Такі турбази – плювок на пам'ять тих, хто загинув у сталінських таборах".

"Ех, не читає нинішнє покоління ні Солженіцина, ні Гінзбурга, ні Шаламова. Романтика для них – це сталінський табір. Нехай тоді їдуть відпочивати на справжню зону. Поруч Мордовія зі своїми "курортами" за колючим дротом. Ласкаво просимо", - не без сарказму написала Ірина Трушина.

"Екзотики тут мало, нехай урізноманітнюють тюремною баландою, показовими тортурами, лісоповалом. Нудить від тих, що наживаються на подібному. Наступний крок – трошки підсмажитись в танку на Курській дузі. М'ясо з кров'ю. Як турбаза цілком, решта – поганий смак і вульгарщина. Вибачте", - резюмував Юрій Петров.


Більше фото "пансіонату" за посиланням.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.