У Сєвєродонецьку піднімуть червоний прапор поруч із державним

1 лютого з нагоди Дня визволення міста від нацистів над будівлею Сєвєродонецької міської ради (Луганська область) піднімуть червоний прапор Перемоги. І радять це зробити всьому місту.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Луганського обкому КПУ.

Як зазначив депутат Сєверодонецької міськради від КПУ Павло Корчагін, таке рішення одноголосно ухвалили депутати під час сьогоднішньої сесії.

Корчагін зазначив, що при ухваленні рішення депутати керувалися ст. 2 закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр..", а також ст. 25 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

"Крім того, депутати рекомендували керівникам підприємств і навчальних закладів міста наслідувати приклад і встановити червоний прапор Перемоги поряд з державним прапором України", - додав депута.

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху (ВІДЕО)

Виконання даного рішення проконтролює постійна комісія з питань депутатської діяльності та етики, зазначають у прес-службі.

У червні 2011 року Конституційний суд визнав, що підйом червоного "прапора Перемоги" поруч із державним під час офіційних заходів не відповідає Конституції.

У жовтні 2011 року Луганський окружний адмінсуд відмовився визнати незаконним рішення облради про вивішення прапора Перемоги 22 червня.

Весною 2011 року в Україні відбулася інформаційна кампанія "за" і "проти" підйому червоного прапора на честь Дня Перемоги, яка завершилася масовими сутичками у Львові, в яких брали участь активісти партії "ВО "Свобода" разом із проросійськими рухами "Родіна" і "Русское единство".

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.