У Харкові пошкодили пам'ятник Лесю Курбасу (ФОТО)

За місяць до 125-річчя режисера і засновника театру "Березіль" Леся Курбаса з пам'ятника на його символічній могилі вкрали горельєф і збили літери.

Про це повідомляє "МедіаПорт" із посиланням на Харківське відділення Спілки театральних діячів України.

Невідомі відбили бронзовий горельєф - портрет Леся Курбаса і букви, що складали його ім'я.

При цьому горельєф зник, а букви співробітники міського кладовища, де знаходиться символічна могила Курбаса, виявили на місці події. Можливо, злочинці викинули літери, виявивши, що вони зроблені не з металу, а з пластику.

На початку січня 2011 року пам'ятник на могилі Леся Курбаса вже був пошкоджений невідомими. Зник бронзовий напис на пам'ятнику. Вандалів досі не знайшли.

Пам'ятник у січні 2011 року. Фото: mediaport.ua

Тоді було прийнято рішення зробити напис на пам'ятнику з пластикових букв, пофарбованих під бронзу.

Місцеве відділення Спілки театральних діячів боїться, що за місяць, що лишився до 125-річного ювілею Леся Курбаса, не встигне відновити його портрет.

Представники Союзу вже зв'язалися з автором горельєфа - скульптором Семеном Якубовичем - щоб обговорити можливість виготовлення нового горельєфа, цього разу пластикового.

Нагадаємо, раніше у Харкові двічі знищували меморіальну дошку на честь патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого. Її відновили лише після того, як львівський мер домовився з харківським.

Пам'ятник у січні 2012 року

Лесь Курбас - (1887-1937) - український режисер, актор, драматург, теоретик театру. Народний артист УРСР (1925). Народився на Львівщині, вчився у Відні.

З 1916 року - в театрі Садовського в Києві, в 1920-му засновує власний "Кийдрамте", а в 1922-му - легендарний "Березіль", який 1926 року переїздить у Харків.

У 1933 році влада вигнала Курбаса з власного театру і змусила переїхати до Москви. Там його заарештували і відправили на Соловки.

Розстріляний в урочищі "Сандармох" у жовтні 1937 року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.