Комуністи погрожують авторам антисталінських білбордів

Запорізький обком КПУ "рекомендує вгамуватися" редактору тижневика "Суббота+", який ініціював розміщення в місті білбордів, спрямованих проти встановлення погруддя Сталіну. Також комуністи обіцяють газеті "перевірку діяльності".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на Запорізький обком КПУ.

"Я б рекомендував головному редактору цієї газети вгамуватися, інакше він нарветься на гнів жителів міста, насамперед ветеранів, а з ними жартувати не варто, - заявив другий секретар обкому, депутат Запорізької міськради Олександр Зубчевський. - Крім того, найближчим часом ми детально проаналізуємо, шляхом депутатських запитів, правову і фінансову діяльність цієї газети".

Нагадаємо, у грудні 2011 року група запорізьких журналістів ініціювала розміщення в центрі Запоріжжя білборду із зображенням Гітлера, який розводить руками на тлі запорізького пам'ятника Сталіну і написом: "Чим я гірший за Сталіна? Ставте і мені пам'ятник!", а також закликом: "Позбавимо місто від ганьби!".

Борець із журналістами Олександр Зубчевський. Фото: komunist.com.ua

Через кілька годин після розміщення плакат був зірваний, а наступного дня рекламна агенція, що уклала договір на його розміщення, цей договір розірвала.

12 січня в центрі Запоріжжя був встановлений новий білборд - з фото Сталіна і написом: "Я вбив мільйони українців! А за що тобі поставлять пам'ятник?".

Як пояснив ініціатор його розміщення – редактор видання "Суббота+" Богдан Василенко, розміщенням даного білборда переслідувалася та ж мета, що й раніше: добитися демонтажу встановленого в Запоріжжі обкомом КПУ пам'ятника Сталіну.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня 2010 року невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

17 листопада 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

До того громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.