У Херсоні відкрили пам'ятну дошку українському руху 1917 року

На перехресті вулиць Суворова та Комунарів в Херсоні вcтановили пам'ятний знак на честь першого в місті українського суспільно-політичного товариства “Українська Хата”.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

"Українська Хата" в 1917 році стала масовим рухом серед херсонців. Навіть тогочасний міський голова Євген Яковенко вступив до лав товариства.

Члени організації провели першу в історії міста політичну маніфестацію під жовто-блакитними прапорами; заснували власні кооперативи, налагодили випуск української газети, відкрили українські шкільні класи, дитячі садочки, книгарні та курси з української мови та історії.

Меморіальну дошку встановлено благодійною ініціативою “Героїка” за сприяння депутатів міської ради Станіслава Трошина, Віктора Гаврилюка, Миколи Халупенка.

Благодійна ініціатива “Героїка” має на меті популяризацію історії збройної боротьби за незалежність. У Херсоні - це вже друга меморіальна дошка, встановлена "Героїкою". У січні 2011 р. було відкрито меморіальну дошку на честь Андрія Михайловича Конощенка – громадського та політичного діяча Української Народної Республіки (на будинку по вул. Урицького, 65).

У 2010 р., за сприяння “Героїки”, у с. Зміївка Бериславського району, побудовано меморіал “Борцям за волю України”.

У 2011 р., у с. Кіндійка, на могилі стрільця УПА Йосипа Пилипчака встановлено пам'ятник у вигляді козацького хреста.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.