Штаб-квартира керівника "Штазі" стала музеєм

Штаб-квартира колишнього глави "Штазі" Еріха Мільке в Берліні стала доступною для громадськості.

Про це повідомляє BBC.

У штаб-квартирі можна побачити електричні друкарські машини періоду Німецької Демократичної республіки і письмовий стіл Еріха Мільке.

У реставрованому офісі глави розвідки НДР знаходиться картина його улюбленого художника Вольфганга Франкенштейна і великий телевізор голландської фірми Philips - розкіш, про яку прості громадяни соціалістичної Німеччини могли тільки мріяти.

Зараз за допомогою комп'ютерів відновлюються архіви, які "Штазі" не вдалося знищити до падіння НДР. Було виявлено лише 15,5 тисячі мішків з документами, у кожному з яких було по 80 тисяч тек-справ.

Еріх Мільке очолював "Штазі" з 1957 по 1989 роки. Він провів два роки у в'язниці з 1993 по 1995 рік за вбивство двох поліцейських офіцерів в 1931 році. Він помер в 2000-му у віці 92 років.

"Штазі" - абревіатура від Staatssicherheit, повністю Ministerium für Staatssicherheit - "Міністерство державної безпеки" - політична спецслужба і каральний орган у Німецькій Демократичній республіці.

Функціонувала з 1950 по 1989 рр. Тісно співпрацювала з КГБ СРСР. Кожен 50-ий громадянин НДР співпрацював зі "Штазі" - це вважається рекордним показником проникнення агентури в суспільство.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.