В Запоріжжі знову повісили Сталіна. Хвалиться, що убив мільйони (ФОТО)

Через місяць після першого в Запоріжжі з'явився другий антисталінський білборд.

Про це пише 061.ua.

На плакаті 3х6 метрів зображений Сталін і напис: "Я вбив мільйони українців! А за що тобі поставлять пам'ятник?".

 Фото 061.ua

Aвтор попереднього антисталінського плаката, редактор запорізької газети "Субота+" Богдан Василенко підтвердив свою причетність до нового білборда.

"Цей білборд - продовження боротьби місцевих активістів з пам'ятником кривавому трубкососу. Розміщенням даного постера ми звертаємо увагу запорожців на злочини всесоюзного ката Сталіна. І вказуємо на ганебність того, що нинішні ряджені "червоні" заради збереження свого місця біля державного корита йдуть на будь-які провокації", - зазначив Василенко.

Нагадаємо, 6 грудня в Запоріжжі розмістили білборд з малюнком Гітлера та словами: "Чем я хуже Сталина? Ставьте и мне памятник". Білборд демонтували невідомі вже через кілька годин після того, як його повісили. Ініціатор розміщення білборду Богдан Василенко відзначає, що на адресу рекламної агенції, яка повісила білборд, надходили "телефонні погрози від невідомих".

17 листопада департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня 2010 року невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху (ВІДЕО)

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

12 грудня 2011 року Жовтневий райсуд Запоріжжя виніс вирок "тризубівцям" у справі про пошкодження пам’ятника Йосипу Сталіну. Їх засудили від одного до трьох років із відстрочкою, а також постановили відшкодувати кошти, витрачені комуністами на побудову пам'ятника - 110 тисяч гривень.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.