Спецпроект

Рада не захотіла відзначати ювілеї Сліпого, Мазепи і Голодомору

Верховна Рада не прийняла проект постанови про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2012 році і зняла його з розгляду.

Про це повідомляє РІСУ.

Проект постанови про відзначення у 2012 році (реєстр. № 8769), внесений народними депутатами України В.Карпуком та В.Яворівським, визначав перелік найважливіших подій у суспільно-політичному житті України та ювілеїв видатних осіб, які у 2012 році повинні відзначатися на загальнодержавному рівні.

Серед інших дат пропонувалося в наступному році 17 лютого відзначити 120 років від дня народження Сліпого (Коберницького) Йосипа Івановича (1892-1984) – Предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви, політичного, релігійного та наукового діяча.

Також планувалося 25 липня відзначити 325 років з часу обрання гетьманом України Івана Степановича Мазепи.

У проекті постанови є й інші важливі дати, пов’язані з релігійно-суспільним життям України. Так, пропонується відзначати у 2012 році 150 років від початку проектування та будівництва Володимирського кафедрального собор; 80 років вшанування пам’яті жертв Голодомору.

За результатами вчорашнього голосування у ВР України, Проект Постанови про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2012 році не прийнятий і знятий з розгляду, пише РІСУ.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.