Спецпроект

Космічних катастроф в часи СРСР було в 10 разів більше - соратник Корольова

Аварій та катастроф при освоєнні космосу за часів СРСР було в десять разів більше, ніж в нинішній час, заявив академік РАН Борис Черток, один з найближчих соратників Сергія Корольова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"За радянських часів аварій і катастроф було в десять разів більше. Я сам "учасник" організації таких катастроф. І на моїй совісті кілька дуже складних і важких, правда, без всяких людських жертв, тільки за рахунок автоматів, відмов", - сказав він.

Черток нагадав, що для отримання панорами місячної поверхні і забезпечення вперше в світі м'якої посадки на поверхню Місяця "ми витратили вісім ракет-носіїв і космічних апаратів".

"Тому що до цього мали безперервні відмови. І ці відмови розглядалися на рівні уряду. Зокрема, на засіданні Військово-промислової комісії мене як технічного керівника збиралися навіть зняти з роботи і покарати суворо", - додав академік.

Однак за Чертока заступився творець радянської космічної програми Сергій Корольов, який сказав, що не треба нікого карати, що йде процес пізнання і що наступна посадка апарату дасть панораму місячної поверхні.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.