Спецпроект

Митники не дали вивезти в Німеччину німецький антикваріат (ФОТО)

Митники припинили чергову спробу вивезення з нашої держави предметів, що можуть становити культурну та історичну цінність.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби.

До митного поста "Вадул-Сірет" прибув громадянин Німеччини на своєму авто "Volkswagen". Співробітники митниці, помітивши, що водій якось невпевнено себе поводить, запропонували вивести транспортний засіб із зони зеленого коридору у червоний.

Після заповнення митної декларації, в якій громадянин вказав про наявність у нього певної суми валюти, подарунків та 60 керамічних тарілок, його поведінка так само не змінилася. Та митники були впевнені - ручну поклажу необхідно досконало оглянути і, вже вкотре, не помилилися.

 Значок. Всі фото Держмитслужби

Серед задекларованих предметів були виявлені речі про які власник чомусь забув повідомити митників. Здивувало і те, що перстень, який, як повідомив громадянин, придбаний ним для нареченої, чомусь знаходився у чорному футлярі серед інших речей.

Чи комфортно такому особистому подарунку мандрувати поряд із німецькими губними гармошками, біноклем, німецьким хрестом 1914 року, значком із зображенням Адольфа Гітлера 1934-1936 років, портсигарами та іншими речами?

 Німецький хрест

Відповідь на це запитання відшукали експерти мистецтвознавці Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України у Чернівецькій області, адже усі виявлені предмети становлять культурну та історичну цінність.

Адже окрім перелічених предметів компанію персню  склали ще 19 фарфорових тарілок з емблемою саксонського фарфору "Meissen", який має трьохсотрічну історію і є одним із престижних логотипів серед шанувальників вишуканої розкоші. Цей товарний знак наноситься вручну на кожен виріб мейсеновської мануфактури з 1722 року.

 Вилучені речі

В минулому серед замовників мейсенської порцеляни були Катерина ІІ, князі Строганови, Юсупови та навіть сам великий Фаберже. Мейсенський фарфор не втрачає своєї цінності для колекціонерів і в наші дні.

Порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.201 Кримінального кодексу України.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.