У Польщі в посилці з Києва виявлено меч бронзової доби

Артефакт знайшли представники Краєвої податкової адміністрації регіону Підкарпаття.

Про це повідомляє Польське Радіо.

Старовинний меч Бронзової доби
Старовинний меч Бронзової доби

Під час контролю посилок з-за кордону співробітники Краєвої податкової адміністрації в місті Дембиця виявили вісім фрагментів меча бронзової доби. Вони знаходилися у відправленому в Києві пакунку. За оцінкою фахівців, це дуже цінна знахідка.

Як повідомила речниця Краєвої податкової адміністрації в Ряшеві Едита Хабовська, згідно з декларацією відправника, там мали бути елементи оздоблення інтер'єру, яких вартість оцінено в 50 гривень (приблизно 8 злотих). Посилка мала потрапити до одержувача в Чехії.

Проте, під час обшуку польські служби знайшли незвичайні елементи, старанно загорнуті у захисну фольгу, щоб уникнути їх пошкодження. Виявилося, що вони є частиною меча довжиною майже 50 сантиметрів, який має ознаки археологічної пам'ятки.

Представники Воєводського управління охорони пам'яток підтвердили цінність меча-кинджала, який походить з епохи бронзи (2300 – 700 до Р.Х.). За словами фахівців, на його оригінальній оздобленій поверхні є сильні пошкодження, які виникли нещодавно, найімовірніше під час викопування.

Точну вартість предмета встановлять після детальної експертизи в Національному інституті спадщини. Далі справою займатиметься Підкарпатське митно-податкове управління в Перемишлі.


Довідково. 2018 року співробітники Краєвої податкової адміністрації виявили на польсько-українських контрольно-пропускних пунктах у Підкарпатському воєводстві 611 спроб контрабанди предметів, які мають історичну цінність. Серед них – жетони з особистим номером військових, біноклі, шапки, солдатські фляги, медалі, багнети та годинники.

Як повідомила представниця Краєвої податкової адміністрації в Ряшеві Едита Хабовська, привезення до країн Європейського Союзу предметів, що є історичними пам'ятками, відбувається без жодних додаткових документів.

Проте, якщо їх ввозять з країн, котрі не належать до ЄС, такий об'єкт необхідно задекларувати в митному відділенні, щоб він був охоплений відповідною митною процедурою.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.