До Центрального державного архіву передали понад 300 фото із зображенням подій часів Другої світової. ФОТО. ВІДЕО

Центральний державний кінофотофоноархів отримав 301 документальне фото із зображенням подій часів Другої світової війни та післявоєнного періоду. Світлини до цього намагались вивезти до Німеччини.

Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Київської митниці.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

"301 документальне фото із зображенням подій часів Другої світової війни та післявоєнного періоду передала Центральному державному кінофотофоноархіву Київська митниця Держмитслужби.

Вражаючі в своїй документальності фото зі стратою фашистських (нацистських – ред.) військових, виснажливим форсуванням радянськими воїнами стратегічних об'єктів, розвагами дітей, чиє дитинство забрала війна, понівеченими пораненнями тіл загиблих військових – всіх їх свого часу намагався вивезти через аеропорт "Київ" ("Жуляни") до Берліну громадянин Німеччини", - йдеться у повідомленні.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

Так, усі світлини можна умовно поділити на кілька груп. Перша – 25 фото з подіями заключного етапу Другої світової війни, друга – 16 фото з зображенням страти нацистських злочинців у Миколаєві та Києві 1945-46 років, і решта – портрети нацистських лідерів та дії німецько-нацистської армії та флоту.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

Повідомляється, що автором другої групи фото, судячи зі штампів, є відомий гранд фотографії 30-50-х років – військовий фотограф ТАРС Георгій Угринович. На деяких фото є штампи – "спецфонд МВД УССР" та "погашено", або "снято с учета".

"Позаяк, окремі фото – як от з зображенням нацистського військового, який сидить на голові пам'ятника Леніну, або фото сплячого фашистського (нацистського - ред.) льотчика на крилі військового винищувача, - зі слів фахівців, донедавна не могли бути виставлені привселюдно з етичних та ідеологічних міркувань радянської влади, відтак – вони є дуже цікавими для поціновувачів.

Незабаром дані унікальні фотографії, після ретельного їх опрацювання фахівцями архіву, з'являться у вільному доступі для режисерів документального і художнього кіно, дослідників Другої світової війни та журналістів", - додали у пресслужбі.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.