Спецпроект

Митники не дали вивезти в Німеччину німецький антикваріат (ФОТО)

Митники припинили чергову спробу вивезення з нашої держави предметів, що можуть становити культурну та історичну цінність.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби.

До митного поста "Вадул-Сірет" прибув громадянин Німеччини на своєму авто "Volkswagen". Співробітники митниці, помітивши, що водій якось невпевнено себе поводить, запропонували вивести транспортний засіб із зони зеленого коридору у червоний.

Після заповнення митної декларації, в якій громадянин вказав про наявність у нього певної суми валюти, подарунків та 60 керамічних тарілок, його поведінка так само не змінилася. Та митники були впевнені - ручну поклажу необхідно досконало оглянути і, вже вкотре, не помилилися.

 Значок. Всі фото Держмитслужби

Серед задекларованих предметів були виявлені речі про які власник чомусь забув повідомити митників. Здивувало і те, що перстень, який, як повідомив громадянин, придбаний ним для нареченої, чомусь знаходився у чорному футлярі серед інших речей.

Чи комфортно такому особистому подарунку мандрувати поряд із німецькими губними гармошками, біноклем, німецьким хрестом 1914 року, значком із зображенням Адольфа Гітлера 1934-1936 років, портсигарами та іншими речами?

 Німецький хрест

Відповідь на це запитання відшукали експерти мистецтвознавці Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України у Чернівецькій області, адже усі виявлені предмети становлять культурну та історичну цінність.

Адже окрім перелічених предметів компанію персню  склали ще 19 фарфорових тарілок з емблемою саксонського фарфору "Meissen", який має трьохсотрічну історію і є одним із престижних логотипів серед шанувальників вишуканої розкоші. Цей товарний знак наноситься вручну на кожен виріб мейсеновської мануфактури з 1722 року.

 Вилучені речі

В минулому серед замовників мейсенської порцеляни були Катерина ІІ, князі Строганови, Юсупови та навіть сам великий Фаберже. Мейсенський фарфор не втрачає своєї цінності для колекціонерів і в наші дні.

Порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.201 Кримінального кодексу України.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.