Спецпроект

В Сімферополі вшанують жертв геноциду проти кримських татар

23 серпня в Сімферополі пройде щорічний траурний мітинг, присвячений загальноєвропейському Дню пам'яті жертв сталінізму і нацизму - до чергової річниці пакту Молотова-Ріббентропа.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

23 серпня в Сімферополі Меджліс кримськотатарського народу організовує щорічний траурний мітинг, присвячений загальноєвропейському дню пам'яті жертв сталінізму та нацизму в ім'я збереження пам'яті про жертви масових депортацій і страт.

Німецька окупаційна політика на території Криму

Як повідомляє в понеділок прес-служба Меджлісу, мітинг пройде біля меморіалу в пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу, встановленому у парку Салгірка на вул. Ялтинській.

Автори документа нагадують, що відповідно до Резолюції Парламентської Асамблеї ОБСЄ від 3 липня 2009 року "Возз'єднання розділеної Європи: заохочення прав людини та громадянських свобод в регіоні ОБСЄ у ХХI столітті", 23 серпня оголошений Загальноєвропейським днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму в ім'я збереження пам'яті про жертви масових депортацій і страт.

Як Сталін депортував кримських татар

Як відомо, 23 серпня 1939 року було підписано пакт "Молотова-Ріббентопа" - таємну міждержавну угоду між нацистської Німеччиною і сталінським Радянським Союзом, яка передбачала поділ між обома країнами територій у Східній Європі.

Через тиждень після підписання протоколу Німеччина і Словаччина вторгнулися в Польщу, що стало початком Другої Світової війни. 

1939: парад Перемоги у Бресті - комуністи і нацисти разом (ВІДЕО)

"Кримськотатарський народ, стосовно якого з боку комуністичного режиму СРСР у ХХ столітті було скоєно злочини, що кваліфікуються як геноцид, сприймає резолюцію ПА ОБСЄ як ще один крок, який сприяє відновленню прав кримськотатарського народу на своїй батьківщині", - йдеться у постанові Меджлісу.

"Спираючись на резолюцію ПА ОБСЄ та в пам'ять про багатомільйонні людські жертви, понесених народами Європи від злодіянь комуністичних та нацистських режимів, Меджліс кримськотатарського народу, починаючи з 23 серпня 2009 року, щорічно організовує траурний мітинг в Сімферополі за участю представників різних громадських і політичних організацій" , - вказується в документі.

Амет-хан Султан. Татарський ас, який збив 49 нацистських літаків 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.