Спецпроект

В Сімферополі вшанують жертв геноциду проти кримських татар

23 серпня в Сімферополі пройде щорічний траурний мітинг, присвячений загальноєвропейському Дню пам'яті жертв сталінізму і нацизму - до чергової річниці пакту Молотова-Ріббентропа.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

23 серпня в Сімферополі Меджліс кримськотатарського народу організовує щорічний траурний мітинг, присвячений загальноєвропейському дню пам'яті жертв сталінізму та нацизму в ім'я збереження пам'яті про жертви масових депортацій і страт.

Німецька окупаційна політика на території Криму

Як повідомляє в понеділок прес-служба Меджлісу, мітинг пройде біля меморіалу в пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу, встановленому у парку Салгірка на вул. Ялтинській.

Автори документа нагадують, що відповідно до Резолюції Парламентської Асамблеї ОБСЄ від 3 липня 2009 року "Возз'єднання розділеної Європи: заохочення прав людини та громадянських свобод в регіоні ОБСЄ у ХХI столітті", 23 серпня оголошений Загальноєвропейським днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму в ім'я збереження пам'яті про жертви масових депортацій і страт.

Як Сталін депортував кримських татар

Як відомо, 23 серпня 1939 року було підписано пакт "Молотова-Ріббентопа" - таємну міждержавну угоду між нацистської Німеччиною і сталінським Радянським Союзом, яка передбачала поділ між обома країнами територій у Східній Європі.

Через тиждень після підписання протоколу Німеччина і Словаччина вторгнулися в Польщу, що стало початком Другої Світової війни. 

1939: парад Перемоги у Бресті - комуністи і нацисти разом (ВІДЕО)

"Кримськотатарський народ, стосовно якого з боку комуністичного режиму СРСР у ХХ столітті було скоєно злочини, що кваліфікуються як геноцид, сприймає резолюцію ПА ОБСЄ як ще один крок, який сприяє відновленню прав кримськотатарського народу на своїй батьківщині", - йдеться у постанові Меджлісу.

"Спираючись на резолюцію ПА ОБСЄ та в пам'ять про багатомільйонні людські жертви, понесених народами Європи від злодіянь комуністичних та нацистських режимів, Меджліс кримськотатарського народу, починаючи з 23 серпня 2009 року, щорічно організовує траурний мітинг в Сімферополі за участю представників різних громадських і політичних організацій" , - вказується в документі.

Амет-хан Султан. Татарський ас, який збив 49 нацистських літаків 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.