Спецпроект

Комуністи обурені, що пам'ятник Голодомору вже треба ремонтувати

Запорізькі комуністи, які будують пам'ятники Леніну і Сталіну за власний кошт, вважають, що встановлення монументів жертвам Голодомору теж має проводитися за рахунок приватних осіб, а не держави.

Фракція комуністів у Запорізькій міськраді хоче, щоб екс-губернатор Запорізької області Євген Червоненко профінансував реконструкцію пам'ятника жертвам голодомору і сталінських репресій, встановлений у Запоріжжі.

Про це під час сьогоднішньої сесії міськради заявив депутат від КПУ Олександр Зубчевський, передає "Запоріжжя. Коментарі".

"На якій підставі проводиться реконструкція пам'ятника? За чий рахунок? Наскільки я пам'ятаю, ми не голосували за виділення з бюджету коштів на ремонт цього пам'ятника", - заявив Зубчевський.

Також він зазначив, що мова йде про 50 тисяч гривень.

Крім того, Зубчевський обурився тим, що відносно новий пам'ятник вже вимагає реконструкції.

"Вражає те, що цьому пам'ятнику всього три роки, а його вже реконструюють", - сказав депутат.

Також він нагадав колегам, що ініціатором будівництва пам'ятника виступав екс-губернатор Запорізької області Євген Червоненко. Саме він, на думку Зубчевського, і має профінансувати реконструкцію пам'ятника.

Нагадаємо, що у квітні цього року запорізькі комуністи встановили за власний кошт пам'ятник Леніну в селі Новослобідка.

У травні 2010 року Запорізький обком КПУ встановив у Запоріжжі погруддя Сталіну з силуміну. Сім місяців по тому - в грудні 2010 року - невідомі спиляли пам'ятнику голову, а в новорічну ніч його підірвали. Спорудження монумента обійшлося запорізьким комуністам у 109 тисяч грн.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.