Спецпроект

Угорський суд виправдав угорця, звинуваченого в убивстві євреїв і ромів

Угорський суд виправдав колишнього угорського жандарма, 97-річного Шандора Кепіро, звинуваченого у військових злочинах в Сербії в 1942 році.

Про це повідомляє "Жеч Посполіта".

За словами прокурорів, патруль під командуванням Кепіро, що перебував на той час у званні капітана, знищив чотирьох людей у місті Новий Сад в Сербії 23 січня 1942. Кепіро також підозрюють у виконанні страти більш ніж тридцяти цивільних осіб на березі Дунаю.

Прокурор зажадав довічного ув'язнення для Кепіро. Історики, призначені в якості експертів в процесі, заявили, що документи, на яких грунтується звинувачення, були або неповні, або погано перекладені.

Оголошення виправдального вироку було зустрінуте оплесками десятки людей, присутніх в залі суду.

Кепіро, який після війни втік до Аргентини, де жив до повернення в Угорщину в 1996 році, був у списку найбільш розшукуваних нацистських злочинців Центру Візенталя. У 2006 році його місцезнаходження вирахував працівник Центру Єфраїм Зурофф. Тоді ж угорська влада порушила справу проти Кепіро.

Між 21 і 23 січня 1942 року в Новім Саді було вбито більше 1200 мирних громадян - сербів, євреїв і ромів. В цей час Новий Сад разом із провінцією Воєводина був окупований угорськими військами. На початку 1942-го окупаційна влада розпочала каральні акції у відповідь на активність югославських партизан.

1938: угорські війська окуповують Ужгород і Мукачево (ВІДЕО)

"Виправдальний вирок не є несподіваним для угорського суспільства, яке ще не дозріло до того, щоб визнати своє минуле, - повідомила представниця Центру Візенталя в Сербії Анна Френкель. - Ми продовжуватимемо нашу боротьбу. До перемоги".

Центр Візенталя подав апеляцію.

Речник сербського суду з питань військових злочинів Бруно Векаріч зазначив, що поки що є тільки вирок першої інстанції: "Не можемо його коментувати. Але вочевидь не задоволені з такого рішення і чекаємо, що апеляція змінить його".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.