Україна та Угорщина домовились про вшанування в обох країнах пам’яті загиблих співвітчизників

В Будапешті буде встановлено пам’ятний хрест загиблим за Україну, а на Закарпатті розширять угорське військове кладовище

Міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба та Угорщини Петер Сійярто домовилися про вшанування в обох країнах пам'яті загиблих співвітчизників.
 

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на спільній з угорським колегою Петером Сійярто пресконференції у Києві.

"Ми домовилися, що в Будапешті буде встановлено пам'ятний хрест загиблим за Україну. Україна у свою чергу надасть дозвіл на виділення додаткової ділянки для розміщення угорського військового кладовища у Підполоззі Закарпатської області", - сказав Кулеба.

Він додав, що це дуже важливий гуманітарний жест обох сторін.

"Переговори з цього питання тривали дуже довго, і я радий, що сьогодні нам з Петером (Сійярто) вдалося поставити в них крапку в інтересах насамперед наших суспільств і вшанування пам'яті наших співвітчизників", - зазначив глава української дипломатії.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.