В Угорщині на куполі собору знайшли 176-річне послання для нащадків

У Базиліці святого Адальберта, що в угорському місті Естергом, знайшли 176-річну мідну капсулу з документами про будівництво. Знахідку виявили під час реставрації хреста, встановленого на головному куполі базиліки. Вона була всередині.

Дослідники розповіли, що капсула пошкоджена осколками снарядів, адже собор пережив бомбардування під час Другої світової війни. Утім, документи збереглися добре. У них розповідається історія будівництва з 1822 року, а також зазначені імена священнослужителів і назви приходів, повідомляє Reuters.

Капсулу помістили всередину хреста архієпископ Йосип Копачі й головний архітектор Йожеф Хільд ще 1845 року.

"Архієпископ Копачі знав, що не зможе завершити будівництво за життя, тому хотів залишити всередині відбиток пам'яті будівельників і тієї епохи загалом. Людські руки торкалися документів востаннє 176 років тому. Отже, ми відчули зв'язок із часовою капсулою. На жаль, не знайшли в капсулі монет, щоб заплатити реставраторам за роботу", - з гумором зазначив наглядач скарбниці собору Чаба Торок.

Нині в хресті планують помістити нову капсулу часу для майбутніх поколінь.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.