Спецпроект

На могилі Невідомого солдата знову засмажили яєчню

У понеділок, 20 червня, арт-гурт "Яйце імені Кірєєва і Нестеренка" влаштував акцію на підтримку Ганни Сінькової, затриманої в березні 2010 року за наругу над могилою Невідомого солдата.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Учасники арт-гурту записали відеоролик, який виклали на відеохостингу Youtube, де вони смажать три яєчні на вічному вогні у столичному Парку слави.

"У день чергового пафосного офіціозу в парку Слави за участю Віктора Януковича і Ху Цзіньтао ми засмажили три яєчні на вічному вогні, - йдеться в повідомленні арт-гурту. - Таким чином, ми намагалися привернути увагу громадськості до ситуації з політв'язнем Ганною Сіньковою, яка вже три місяці перебуває в СІЗО за ідіотичними звинуваченнями, оскільки маріонеткові суди нічого не вирішують, а лише виконують наказ згори".

Кірєєв і Нестеренко - прізвище прокурора і судді у справі Сінькової.

Нагадаємо, що Ганну Сінькову в березні 2011 року заарештували з формулюванням "за наругу над могилою" - за те, що 16 грудня 2010 року вона смажила яєчню з сосисками на вічному вогні на могилі Невідомого солдата в Парку слави у Києві.

Могила Невідомого солдата і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.