Спецпроект

Пам'ятник Третьому Українському фронту розмалювали під комікси (ФОТО)

Невідомий графітчик розмалював пам'ятник Радянській армії в болгарській столиці Софії, перетворивши бійців на персонажів американських коміксів.

Про це повідомляє болгарська інформаційна агенція Standart News.

Невідомий розмалював фарбами одну з двох скульптурних композицій, розташованих в основі монумента, спорудженого в 1954 році на честь 10-ої річниці визволення Болгарії від нацистів.

В результаті радянські солдати і офіцери перетворилися на Джокера з гвинтівкою (герой серії коміксів про Бетмена), Діда Мороза з автоматом ППШ і біноклем, Супермена з пістолетом ТТ, клоуна Рональда Макдональда (символ відомої мережі фаст-фудів) із прапором США в руках, Капітана Америку з кулеметом Дегтярьова і двох розфарбованих артилеристів.

Автор "рімейка" підписав свою роботу болгарською: "В ногу з часом". 

Так було...

 ...і так стало. Фото: dnevnik.bg

Цей пам'ятник, розташований неподалік Софійського університету і парламенту Болгарії, протягом усієї пострадянської історії країни був предметом суперечок.

Монумент являє собою фігуру радянського солдата, який тримає ППШ, з двох сторін біля нього стоять чоловік і жінка - відповідно, болгарські селянка й робітник. Його висота перевищує 30 метрів.

 Загальний вигляд пам'ятника

Новина про розмальований пам'ятник Радянській армії спричинила створення в соціальних мережах Болгарії груп прихильників і противників відновлення монумента, повідомляє BFM.ru.

За даними найбільшого болгарського телеканалу "БТВ", сюжети про подію випустили ЗМІ в США, Канаді, Великобританії та Австралії.

Супермен закликає в атаку

У поліції є фото підозрюваного "у процесі роботи", він оголошений в розшук. Поліція наполягає на максимальній сумі штрафу за подібне порушення - 5 тисяч левів (близько 29 тисяч грн).

 Солдат Третього Українського став Джокером із кривавою посмішкою

Під час Другої світової війни Болгарія була союзником гітлерівської Німеччини. 8 вересня 1944 року війська Третього Українського фронту розпочали наступ на територію країни. При цьому вони не зустріли жодного опору. 9 вересня у Софії відбувся державний переворот - нова влада оголосила війну Третьому рейху.

 Замість радянської червоної зірки з'явилася біла американська

Нагадаємо, що у грудні 2010 року в Києві було осквернено Вічний вогонь на могилі Невідомого солдата. Одну з жінок, які смажили на могилі яєчню, було взято під варту. Могила Невідомого солдата і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.