Спецпроект

Центру пам'яткознавства - 20 років. Вітаємо!

Центр пам'яткознавства НАНУ і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури відзначив своє 20-річчя.

Про це повідомляє сайт "Відлуння віків".

З нагоди ювілею відбулися Треті Всеукраїнські Зарембівські наукові читання "Українське пам‘яткознавство: сучасні проблеми та тенденції".

В засіданнях взяли участь близько 30 науковців з наукових установ, вищих навчальних закладів, заповідників та музеїв з Дніпропетровська, Запоріжжя, Києва, Кіровограда, Луганська, Луцька, Львова, Опішного, Севастополя, Сімферополя, Сум, Хмельницького, Чигирина. В доповідях було висвітлено актуальні проблеми історії, теорії та практичної діяльності у сфері музеєзнавства і пам‘ткознавства.

В рамках читань також відбулися урочистості з нагоди 20-річного ювілею. Гості привітали центр з 20-річчям і побажали подальших творчих здобутків. "Історична Правда" приєднується до цих побажань.

Центр пам'яткознавства є науково-дослідною установою, чия діяльність спрямована на поглиблення теоретико-методичного рівня пам'яткознавчих студій та пам'яткоохоронної діяльності в Україні.

Співробітники Центру розробляють сучасні наукові підходи до виявлення пам'яток та їх наукової класифікації, створюють практичні програми збереження історико-культурної спадщини, проводять системні пам'яткознавчі дослідження з залученням різноманітного історико-архівного та археологічного джерельного матеріалу.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.