Спецпроект

Суд позбавив Бандеру і Шухевича звання "Почесний громадянин Хуста"

Закарпатський суд міста Хуст скасував рішення Хустської міської ради про присвоєння звань "Почесний громадянин міста Хуста" лідерові ОУН Степану Бандері і головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу, повідомляє сайт "Новини Закарпаття".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Ініціатором такого рішення виступив житель міста Хуст (Закарпатська область) Дмитро Скрип. У його подальших планах - повернення всіх старих назв вулиць міста, названих на честь героїв УПА.

Звання "Почесний громадянин міста Хуст" Степану Бандері і Роману Шухевичу було присвоєно на сесії Хустської міськради 10 березня 2010 року.

Українська повстанська армія була створена 14 жовтня 1942 року. Її головнокомандувачем з 1942 по 1950 роки був Роман Шухевич. Указом президента Віктора Ющенка від 12 жовтня 2007 року йому присвоєно звання Героя України (посмертно).

20 січня 2010 В. Ющенко надав звання Героя України лідеру Організації українських націоналістів (революційної) Степану Бандері. ОУН(р) була ключовою політичною силою при створенні УПА.

У жовтні 2009 року адвокат Володимир Оленцевич за дорученням доктора медичних наук Анатолія Соловйова подав позов до Донецького окружного адміністративного суду з проханням визнати указ про присвоєння Шухевичу звання "Герой України" незаконним і скасувати його.

21 квітня 2010 Донецький апеляційний адміністративний задовольнив позов і позбавив Шухевича звання Героя України. Підставою для такого рішення суду, яке вступило в силу, став той факт, що Роман Шухевич ніколи не був громадянином України.

Аналогічний підхід був застосований Донецьким окружним адміністративним судом 2 квітня, коли цей суд позбавив звання Героя України Степана Бандеру, визнавши незаконним і скасувавши відповідний указ президента Ющенка.

Зараз касаційні скарги щодо рішень Донецьких судів розглядаються у Вищому адміністративному суді України.

Конституційний суд відмовив у відкритті конституційного провадження у справі про конституційність указу В. Ющенка.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.