Спецпроект

Митники вилучили в луганському потязі 57 орденів і медалей (ФОТО)

Митники виявили 57 нагород орієнтовною вартістю 45,6 тисяч грн., які намагались вивезти за межі нашої держави провідники потяга "Луганськ-Москва".

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби.

Серед виявленого митниками:  44 медалі, 2 ордени, 7 хрестів, 3 монети та 1 значок.

Під час митного контролю особистих речей пасажирів в одному з вагонів поїзда сполученням "Луганськ-Москва" ніхто з пасажирів не заявив, що переміщують при собі заборонені, обмежені або обов'язкові до декларування.

Вилучена колеція. Фото Держмитслужби. Тут вочевидь є і нерадянські нагороди

Провідники заперечили про наявність у них таких предметів, але під час особистого огляду працівників залізниці митники виявили у них 57 одиниць нагород.

Приналежність нагород до історичної або культурної цінності буде встановлено після проведення відповідної експертизи.

 Внизу ліворуч - "За оборону Радянського Заполяр'я", праворуч - "За оборону Севастополя". Вгорі праворуч - медаль Нахімова

Складено протокол про порушення митних правил, нагороди вилучені. Згідно з попередньою оцінкою вилучених нагород, їх загальна вартість складає орієнтовно 45,6 тис. грн.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.