Спецпроект

Сплюндровано "Криницю Петра Першого" російської громади Полтавщини (ФОТО)

Невідомі в районі селища Лісові Поляни біля Полтави повторно сплюндрували історико-туристичний пам'ятник "Криниця Петра I", присвячений Полтавській битві 1709 року.

Про це журналістам повідомив керівник полтавської обласної громадської організації "Російська громада" Володимир Шестаков.

"У Полтаві періодично безкарно оскверняють пам'ятники, пов'язані з Росією. За акти вандалізму винні повинні відбувати суворе покарання, потрібно посилити кримінальне покарання", - сказав він.

Пам'ятник було замальовано червоною фарбою із зображенням тризубців, також на ньому написали "Слава Україні!".

У міліцію "Російська громада" не зверталася, оскільки, на думку Шестакова, це безрезультатно.

Фото: poltava.pl.uа

За інформацією Шестакова, восени 2008 року пам'ятник уже піддавався акту вандалізму.

"Тоді сам зруб криниці було розібрано, пам'ятний знак розписано тризубцями і непристойностями, а бронзовий картуш зі знака зник", - зазначив керівник організації.

З його слів, в 2009 році пам'ятник було відновлено "Російською громадою" за сприяння російських меценатів, представників "Громадської палати Російської Федерації", "Спілки сімей військовослужбовців Росії".

Тоді представники "Російської громади" перебрали криничний зруб, поставили столики для туристів, очистили пам'ятний камінь і встановили нову табличку.

Табличка, яка була біля криниці до квітня 2011 року

Пам'ятник "Криниця Петра I" присвячено подіям 1709 року. Солдатів російської армії, які рухалися до Полтави, мучила спрага, і вони вирішили викопати криницю - нібито саме в цьому місці.

Як повідомляли "Українські новини", в 2010 році "Російська громада" ініціювала встановлення пам'ятника Катерині ІІ в Кременчуці (Полтавська область).

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.