Спецпроект

З часів Гагаріна в космос злітали близько 500 людей

За 50 років, що минули з польоту в космос Юрія Гагаріна, в космосі побували майже 500 чоловік із 40 країн, повідомив під час святкування ювілею в Центральному музеї космонавтики в Москві глава Роскосмосу Анатолій Пермінов.

Глава Роскосмосу підкреслив, що орбіта Землі і космічний простір стали полем для тісної і плідної міжнародної співпраці. Він нагадав про такі спільні проекти, як "Союз-Аполлон", "Інтеркосмос", "Мир-Шаттл" та Міжнародна космічна станція.

Присутній на зустрічі представник Національної космічної агенції США (НАСА) Девід Разановскі зізнався, що мріє побувати в космосі, але поки у нього це не вийшло. Він також відзначив, що політ у космос Гагаріна, який був одним з етапів суперництва двох наддержав, переріс у міжнародне співробітництво.

"50 років - це крапля в морі історії, але великий крок для міжнародного співробітництва. Подивіться, яка прекрасна у нас Міжнародна космічна станція. А початок поклав Юрій Гагарін", - сказав Разановскі.

У свою чергу голова Національного центру космічних досліджень Франції Яннік Д'Ескарте, заявив, що Франція від початку космічної ери захоплювалася успіхами СРСР.

"В рамках співпраці Радянський Союз погодився прийняти французьких космонавтів і інженерів, щоб здійснити їхню підготовку", - сказав Д'Ескарте.

Сьогодні світ відзначає 50 років з дня першого польоту людини в космос.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.