Спецпроект

Митники назбирали достатньо цінностей, щоб передати їх у музеї

Чернігівські митники вперше цього року передали конфісковані історичні та культурні цінності до українських музеїв та бібліотек.

Старовинні монети, банкноти, нагороди, друковані видання, поштові марки, побутові речі - віднині усі ці речі стануть експонатами українських музеїв та бібліотек, повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

Співробітники Чернігівської митниці вперше цього року передали до музейних закладів і бібліотеки затримані на кордоні при спробах незаконного вивезення за межі України та конфісковані на користь держави історико-культурні цінності.   

Представники Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка отримали двадцять старовинних видань XIX - початку XX століття, що мають історико-культурну цінність. Це твори класиків літератури: Достоєвського, Жуковського, Шиллера, Гайне, історичні й енциклопедичні видання, а також словники.

До Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського передано сорок сім предметів, що мають історичну цінність. Серед них - орден Трудового Червоного прапора, дві медалі "За відвагу", монети часів СРСР (першої половини 20 століття) та металевий ґудзик нижніх чинів ВМФ часів Російської імперії.

Вперше співробітники митниці передадуть медалі та ордени часів СРСР до Броварського краєзнавчого музею. А старовинні дерев'яні та глиняні предмети народного побуту отримає Музей народної архітектури та побуту України.

Ці предмети були виготовлені на Чернігівщині на межі ХІХ і ХХ століть і використовувались у домашньому господарстві. Згідно з експертизою, предмети мають етнографічну та історико-культурну цінність.

Фото Держмитслужби

Представники Національного музею історії України та Національного музею літератури завітали до Чернігівської митниці минулого тижня та повезли до національних музеїв дві колекції поштових марок (загалом 159 штук) різних країн світу періоду 1942-1980 років, латунний самовар 1896 року та 39 металевих підстаканників, один з яких вироблений зі срібла, а також 12 томів творів М.В. Гоголя, виданих у 1896-1900 роках.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.