Спецпроект

Справу обезголовлювачів Сталіна передано до суду

Прокуратура Жовтневого району Запоріжжя затвердила обвинувальний висновок у кримінальній справі, порушеній проти дев'яти осіб, що підозрюються в умисному знищенні та пошкодженні бюсту Сталіну.

Як повідомила в п'ятницю прес-секретар прокуратури в Запорізькій області Маріанна Піскунова, справу передано до суду для подальшого розгляду, інформує "Кореспондент".

"Прокуратура Жовтневого району Запоріжжя затвердила обвинувальний висновок у кримінальній справі про умисне пошкодження та знищення майна Запорізького обкому КПУ - погруддя Сталіну, порушеній проти дев'яти осіб. Справу для розгляду по суті направлено в Жовтневий районний суд Запоріжжя", - повідомила вона.

Легенди і міфи про Сталіна в Запоріжжі

Піскунова також зазначила, що одному з обвинувачених у справі про пошкодження погруддя Сталіну змінений запобіжний захід "взяття під варту" та підписку про невиїзд, у зв'язку з закінченням досудового слідства і стану його здоров'я. Решта обвинувачених залишаються під вартою в Запорізькому слідчому ізоляторі.

Як повідомлялося, 28 грудня 2010 невідомі відрізали голову пам'ятнику Сталіну, встановленому в травні минулого року на території обласного комітету КПУ. У той же день відповідальність за це взяла на себе організація "Тризуб".

Обезголовлення силумінового Сталіна (ВІДЕО)

Кількома днями пізніше невідомі підірвали даний пам'ятник, завдавши значних збитків будівлі обкому КПУ. Відповідальність за знищення пам'ятника взяла на себе невідома організація "Перше січня".

У перші дні 2011 року по підозрою в пошкодженні пам'ятника Сталіну міліція затримала 9 осіб, серед яких члени організацій "Тризуб" і "Свобода". Зараз вони перебувають під вартою в СІЗО Запорізької області.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.