Спецпроект

В державну власність повернули палац, де знімалася "Молитва за гетьмана Мазепу"

Генеральна прокуратура України поновила права держави на пам'ятку архітектури національного значення - палац Румянцева-Задунайського, що знаходиться у селі Вишеньки Коропського району Чернігівської області.

Про це повідомляє прес-служба Генпрокуратури.

У січні 2011 року фактично виконано рішення Господарського суду м. Києва від 18 березня 2010 року, яким задоволено позов заступника Генерального прокурора України і за державою в особі Кабінету міністрів України визнано право власності на палац.

Балансова вартість повернутого об'єкта становить 84,3 млн грн.

Палац вибудовано до 1787 року на пагорбі біля річки Десна - його форму відносять до романтичної течії в стилістиці класицизму з повною відмовою від колон і використанням фантазійних, псевдоготичних і східних форм.

Повернення занедбаного палацу, де раніше був санаторій, у власність держави, дає шанс на залучення до нього туристичних потоків

Заокруглені одноповерхові галереї обмежують парадний двір, де височать дві великі, круглі вежі головного корпусу. Екзотичний план і зовнішні форми палацу в Вишеньках роблять його унікальним явищем в садибній архітектурі кінця XVIII сторіччя.

Саме у Вишеньках знімалася скандальна кінострічка Юрія Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу".

Є версія, що на березі Десни стоїть половина палацу. Другу половину, яка належала Кирилові Розумовському - останньому гетьману України (1750-1764 роки правління) - після сварки Катерини ІІ та Розумовського розібрали і перенесли в село Райгородок, де у 1820 р. з неї побудували Преображенську церкву.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.