Спецпроект

Присвоєння Бандері звання Героя України було помилковим кроком?

Деякі історики вважають помилковим присвоєння лідерові ОУН Степану Бандері звання Героя України, повідомляє "Інтерфакс".

"Давати історичним персонажам, які пішли з життя, орден Держави - це абсолютно надумана річ, так можна дійти і до Ярослава мудрого", - сказав завідувач відділом Інституту історії НАН України Владислав Верстюк на прес-конференції в п'ятницю в Києві.

На його думку, Степан Бандера з орденом або без нього для одних був і залишиться героєм, а для інших антигероєм.

Верстюк вважає, що Бандера є великим українським міфом, який дозволив відновити незалежність України в 90-х роках і викинути його з історії України неможливо.

У відповідь член Центрального комітету Комуністичної партії України, історик Сергій Гмиря, який теж брав участь у прес-конференції, висловив думку, що Бандері "взагалі не було за що присвоювати" звання Героя України, оскільки у нього "немає заслуг перед країною".

Як повідомлялося, 20 січня 2010 року третій президент України Віктор Ющенко присвоїв звання Героя України Степану Бандері.

2 квітня 2010 Донецький окружний адміністративний суд визнав протиправним і підлягає скасуванню указ президента Ющенка про присвоєння Бандері звання Героя України. Таке рішення обумовлене тим, що звання Героя може бути присвоєно лише громадянам України, а Бандера помер у 1959 р. - до створення української держави. При цьому Конституційний суд відмовив у відкритті конституційного провадження у справі про конституційність указу Ющенка.

У червні 2010 року Донецький апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу, в якій залишив без задоволення 20 апеляційних скарг на постанову Донецького окружного адмінсуду від 2 квітня 2010 року.

У Вищому адміністративному суді 12 січня 2011 повідомили, що касації на рішення Донецького апеляційного адміністративного суду про скасування указу В. Ющенка про присвоєння Бандері звання Героя України не розглядалися, і ВАСУ не призупиняв дію рішення цього суду. Таким чином, на даний момент воно набуло законної сили.

Як пояснили агентству "Інтерфакс-Україна" у ВАСУ, касаційні скарги на це рішення будуть розглянуті, щойно їх призначать до розгляду. Раніше касації були прийняті у виробництво в ВАСУ, але їхній розгляд було відкладено на невизначений термін.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.