Спецпроект

У ЗАПОРІЖЖІ ПІДІРВАЛИ СТАЛІНА (оновлено)

У Запоріжжі підірвано пам`ятник Сталіну, встановлений 5 травня цього року на подвір'ї обласного офісу Компартії.

Як повідомили УНІАН у керівництві Запорізького главку міліції, повідомлення про подію надійшло в новорічну ніч - близько 23.30.

"У результаті цього постраждав не лише сам пам`ятник, а й будівля обкому КПУ, на території якого його було встановлено: у будівлі вилетіли шибки і частково пошкоджено "шубу" утепленої будівлі", - повідомили в міліції, відзначивши, що в результаті події ніхто не постраждав.

Офіційних даних про причини й можливих винуватців скоєного ГУ МВС України в Запорізькій області поки що не дає.

За фактом вибуху міліція порушила кримінальну справу.

Як повідомили в Центрі громадських зв`язків Запорізького главку міліції, після повідомлення про вибух на території Запорізького обкому КПУ на місце події виїхали керівництво ГУМВС України в Запорізькій області і слідчо-оперативна група.

Було встановлено, що "за декілька хвилин до вибуху поблизу огорожі пройшла група з декількох чоловіків і один з них переліз через огорожу і прикріпив до пам`ятника господарську сумку, в якій, очевидно, був саморобний вибуховий пристрій".

За даними ЦГЗ, вибух повністю зруйнував скульптуру, а з людей ніхто не постраждав.

Дії зловмисників кваліфіковані правоохоронцями як злочин, передбачений ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України, - "Умисне знищення майна шляхом підпалу, вибуху чи в інший загальний небезпечний спосіб".

Ведеться пошук зловмисників.

Водночас, як відомо, міліція вже затримала двох запорізьких членів партії "Свобода" за підозрою у підриві пам'ятника.

Дана подія з "пам`ятником Сталіну" (офіційно силумінове погруддя вождя оформлене як мала архітектурна форма) - друга за останні 5 днів.

28 грудня невідомі відрізали голову погруддю Йосипа Сталіна. Відповідальність за цю акцію взяла на себе Всеукраїнська організація "Тризуб". 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.