Спецпроект

Угорська держава розпродує мистецькі вироби часів соціалізму

Організатори аукціону розраховують переказати отримані від продажу творів соцреалізму гроші жителям сіл, які найбільше постраждали від токсичних речовин під час аварії на хімічному комбінаті у жовтні.

Угорщина – Уряд Угорщини хоче виставити на аукціон 230 творів митців угорського соцреалізму. Реалізовану суму планують переказати у фонд допомоги постраждалим під час катастрофи на алюмінієвому комбінаті в місті Айка.

Аукціон "Більше ніколи!" проводить будапештський будинок торгів "Пінтейр". Урядовці сподіваються на зацікавленість колекціонерів із багатьох країн світу, повідомляє радіо "Свобода" .

230 предметів мистецтва соцреалізму 21 рік зберігалися в підвалах будівлі Кабінету міністрів Угорщини на майдані Кошута і стояли на балансі уряду.

Серед цих предметів є найбільше портретів Володимира Леніна та лідера угорських комуністів Матяша Ракоші, в тому числі виготовлені у техніці мозаїк із кахлю, сірників тощо.
 
Але й скульптур Маркса й Енгельса, Ґеорґія Дімітрова, графічних малюнків, а також плакатів не бракує. Всі вони могли б розміститися у трьох великих залах постійної експозиції. Однак на це бракує коштів.

З іншого боку, як заявив держсекретар міністерства юстиції та адміністративного управління Бенце Рейтварі, "держава не бажає піклуватися про великі чи менші реліквії комунізму".
 
"Я б хотів, щоб ця досить обтяжлива спадщина потрапила з урядових складів до покупця у такий спосіб, щоб ми змогли допомогти тим, хто потрапив у біду", – зауважив він.

Організатори аукціону розраховують переказати отримані від продажу творів соцреалізму гроші на рахунок допомогового фонду жителів сіл Девечер і Колонтар, які найбільше постраждали від токсичних речовин під час аварії на хімічному комбінаті в місті Айка на початку жовтня.
 
Попри те, що деякі предмети угорського соцреалізму мають невисоку вартість, ними, однак, вже зацікавилися деякі колекціонери з Америки, Японії та Росії.

Справжніми реліквіями різноманітних жанрів мистецтва соцреалізму знавці вважають твори доби Угорської Радянської Соціалістичної Республіки (1919 рік) на чолі з Белою Куном. Але таких на аукціоні буде мало. Переважно виставлятимуться роботи митців 1950-70-х років.

35-літнього реставратора Антала Турчані, який готує до аукціону ці роботи, передусім цікавить психологічна мотивація митців, які працювали у стилі соцреалізму. Це був страх чи все-таки розрахунок, запитує Турчані, пригадуючи часи свого дитинства і неговірких батьків, адже за критику режиму в ті часи простих громадян не жалували.
Реставратор підтримує ідею організаторів аукціону стосовно того, що майбутні торги мають стати саме доброчинною акцією, а не демонстрацією повчання і помсти.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.