Спецпроект

Чернігівські митники передали до музеїв 115 предметів старовини (ФОТО)

Кишеньковий молитвослов, наперсний хрест, паспорти і атестати зрілості, орден Вітчизняної війни, медалі, німецька каска та інші артефакти.

Протягом 9 місяців 2010 року співробітники Чернігівської митниці передали до музеїв та бібліотек 115 предметів старовини, які були вилучені при спробах їх незаконного переміщення через кордон у зоні діяльності митниці та за рішеннями судів перейшли у власність держави.

Про це повідомляє прес-служба Чернігівськох митниці.

Протягом листопада, згідно рішення Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, Чернігівська митниця поповнить українські музейні та бібліотечні фонди ще 61-м предметом старовини.

Усі вони визнані експертами такими, що мають історичну та культурну цінність.

Цього разу до Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка надійде Молитвослов у металевій оправі (кишеньковий варіант) ХІХ-ХХ століття, до Національного музею історії України - наперсний Хрест з оглав'ям XVI-XVII століття, до Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАНУ - 25 старовинних нотних видань, до Центрального державного історичного архіву України у м. Києві - дві "Паспортні книжки", три атестати зрілості, частина диплома, видані наприкінці позаминулого та на початку минулого століть.

До Державного музея-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" будуть передані два ордени: Вітчизняної війни та Трудового Червоного прапора, 20 медалей радянських часів, "Учебник физики" 1922 року видання та військові предмети часів Третього рейху: сталевий шолом, фрагмент пістолета-кулемета і переносна чавунна пічка.

 

 

 

 

 

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.