Спецпроект

Чернігівські митники передали до музеїв 115 предметів старовини (ФОТО)

Кишеньковий молитвослов, наперсний хрест, паспорти і атестати зрілості, орден Вітчизняної війни, медалі, німецька каска та інші артефакти.

Протягом 9 місяців 2010 року співробітники Чернігівської митниці передали до музеїв та бібліотек 115 предметів старовини, які були вилучені при спробах їх незаконного переміщення через кордон у зоні діяльності митниці та за рішеннями судів перейшли у власність держави.

Про це повідомляє прес-служба Чернігівськох митниці.

Протягом листопада, згідно рішення Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, Чернігівська митниця поповнить українські музейні та бібліотечні фонди ще 61-м предметом старовини.

Усі вони визнані експертами такими, що мають історичну та культурну цінність.

Цього разу до Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка надійде Молитвослов у металевій оправі (кишеньковий варіант) ХІХ-ХХ століття, до Національного музею історії України - наперсний Хрест з оглав'ям XVI-XVII століття, до Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАНУ - 25 старовинних нотних видань, до Центрального державного історичного архіву України у м. Києві - дві "Паспортні книжки", три атестати зрілості, частина диплома, видані наприкінці позаминулого та на початку минулого століть.

До Державного музея-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" будуть передані два ордени: Вітчизняної війни та Трудового Червоного прапора, 20 медалей радянських часів, "Учебник физики" 1922 року видання та військові предмети часів Третього рейху: сталевий шолом, фрагмент пістолета-кулемета і переносна чавунна пічка.

 

 

 

 

 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.