Спецпроект

За 10 днів до Дня пам'яті жертв Голодомору в Севастополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту

У Севастополі невідомі сплюндрували пам'ятник убитим фашистами євреям, повідомляє Інтерфакс із посиланням на Севастопольську державну регіональну ТРК.

Зловмисники намалювали на пам'ятнику фашистську свастику та інші написи.

У зв'язку з подією представники Севастопольської єврейської громади вже звернулися до правоохоронних органів.

Редактор газети єврейської общини Севастополя "Світанок" Борис Гельман відзначив, що раніше невідомі скинули з постаменту пам'ятника адміралу Нахімову якір, тепер зробили атаку на пам'ятник жертвам Голокосту.

"Це виклик суспільству, викликом владі", - резюмував Б. Гельман.

Пам'ятник жертвам Голокосту був встановлений в пам'ять про розстріляних 12 липня 1942 гітлерівцями жителів Севастополя. Тоді окупанти знищили 4200 городян.

Пам'ятник встановлено на кошти севастопольських євреїв, пожертвувань жителів Ізраїлю, США, Швейцарії, Польщі та Німеччини.

"Історична Правда" нагадує, що кілька днів тому в Кіровограді невідомі осквернили пам'ятник євреям - жертвам нацизму.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.