Спецпроект

В центрі Берліна з'явиться музей Холодної війни

На експозиції площею 3 тис. кв. м. будуть представлені фотографії і документи, присвячені поділу Європи на країни НАТО і Варшавського договору.

Музей "Центр Холодної війни" з'явиться в центрі Берліну біля пропускного пункту "Чекпойнт Чарлі" , повідомляє Інтерфакс із посиланням на німецькці ЗМІ.

За словами організаторів, Центр не буде схожий на Музей Берлінської стіни, який також знаходиться у "Чекпойнт Чарлі" і присвячений східним німцям, які намагалися втекти з НДР у ФРН.

Новий музей "повинен розповісти про історію холодної війни в міжнародному контексті", вважає один з його організаторів Маркус Мекель.   

На його думку, таке місце як "Чекпойнт Чарлі" найкраще підходить для того, щоб показати "значення конфлікту двох блоків".   

На експозиції площею 3 тис. кв. м. будуть представлені фотографії і документи, присвячені поділу Європи на країни НАТО і Варшавського договору. Будівництво музею почнеться у 2012 або 2013 році.

Хроніку того, як звичайні берлінці закінчили Холодну війну, прорвавши перший КПП на Борнгольмер-штрассе, дивіться у розділі "Відео"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.