Спецпроект

СЬОГОДНІ О 16:00 - ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РАДІО-ДИКТАНТ

В День української писемності Національна радіокомпанія України о 16.00 проведе Всеукраїнський диктант національної єдності. Торік взяло участь 12 тисяч людей.

Сьогодні православна церква вшановує день Нестора-літописця. На державному рівні це святкується як День української мови і писемності.

З цієї нагоди Національна радіокомпанія України о 16.00 проведе Всеукраїнський диктант національної єдності.

Взяти участь у диктанті може кожен охочий, головне тільки відправити свою роботу сьогодні ж поштою (адресу продиктують). В іншому випадку роботу не приймуть.

"Ми перевіримо всі роботи і людям, які напишуть диктант без помилок, або вони будуть незначними, розішлемо заохочувальні призи", - розповів ТСН перший заступник директора Національної радіокомпанії України Анатолій Табаченко.  

За його словами, серед призів - радіоприймачі, які можуть ловити українське радіо (воно транслюється на середніх та ультракоротких хвилях), диски із записами голосів Сосюри, Рильського, Малишка, Симоненка та інших класиків української літератури, книги від Ліги українських меценатів

Диктант буде читати викладач української мови, автор підручників Олександр Авраменко. Перевіряти роботи, як повідомляється, будуть працівники радіо.

"Текст буде використаний сучасний, і кожен зможе потім звірити свою роботу з оригіналом. Диктант ми проводимо вже 10 років - у перших брало участь кілька тисяч чоловік, а в минулому році цифра сягала вже 12 тисяч! Я і сам кілька разів пробував писати диктант - кожного разу робив кілька помилок… Тих, хто не робить жодної помилки - буквально одиниці", - говорить Табаченко.

В Нацрадіокомпанії також зазначають, що розсилати назад роботи з перевіреними помилками не будуть – це дуже дорого.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.