У Празі вшанували пам'ять Василя Макуха

Акція пам'яті Василя Макуха, який спалив себе на знак протесту проти русифікації та вторгнення у Чехословаччину, відбулася в Празі 5 листопада

Про це повідомило посольство України в Чехії.

 

Захід був присвячений 51-й річниці самоспалення українця. Його провели на празькому мосту, що носить ім'я Василя Макуха. Організатором виступило українське посольство в співпраці з міською радою району Прага 10.

Почалася акція з покладання вінків до портрету Макуха на мосту.

З промовами про вчинок Василя Макуха та інших "смолоскипів свободи" з різних країн колишнього радянського блоку виступили сенаторка Рената Хмелова, посол Євген Перебийніс та історик з Інституту досліджень тоталітарних режимів Давід Свобода.

Пані сенаторка в своєму виступі наголосила на необхідності невпинно плекати демократичні цінності та пильнувати за дотриманням свобод усіх громадян в сучасних суспільствах, щоб більше нікому не доводилося повторювати вчинок Василя Макуха.

Рената Хмелова висловила своє занепокоєння над активізацією спроб Росії відновити свій контроль не лише в Україні, а й в Чехії, а також наголосила на важливості не забувати про підтримку України в її боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність.

 

Посол Євген Перебийніс подякував усім присутнім за вшанування пам'яті Василя Макуха, а міській раді міста Прага за пойменування мосту іменем українського борця за свободу. 

Участь у акції також взяли школярі чеської гімназії, що розташована поряд з мостом Василя Макуха, представники української діаспори, дипломати Посольства та небайдужі чеські громадяни.

Міст Василя Макуха у Празі було урочисто відкрито рік тому, до 50-ої річниці з дня акту самоспалення Василя Макуха.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.