В'ятровича проводжали квітами та оплесками

Акція, на якій люди дякували вже колишньому голові Українського інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу, відбулася у Києві 18 вересня ввечері

До будівлі УІНП на вулиці Липській прийшли близько 150 людей. В'ятровичу аплодували, дякували та подарували букет квітів.

Екс-очільник Інституту поспілкувався зі ЗМІ та однодумцями.

 
історична правда

За словами В'ятровича, він продовжить займаися своєю справою - просто в іншому форматі.

"Я нікуди не зникаю і всім тим, хто сьогодні святкує "кінець Українського інституту національної пам'яті", відповім словами Арії Старк: not today", - додав він.

Колишній посадовець наголосив, що сподівається на продовження того ж курсу в роботі УІНП вже за нового керівництва, і підкреслив: прем'єр-міністр Олексій Гончарук запевнив його у цьому ж.

На питання журналістів щодо можливого зв'язку свого звільнення та нещодавньої зустрічі президентів України та Польщі В'ятрович відповів, що такого зв'язку не бачить - принаймні в публічній площині на це нічого не вказувало.

Нагадаємо, що 18 вересня стало відомо, що Кабінет міністрів звільнив очільника Українського інституту національної пам'яті. На цій посаді Володимир В'ятрович перебував із 2014 року. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук публічно подякував йому за роботу.

Довідка. Арія Старк - персонаж серії фентезійних романів "Пісня Льоду й Полум'я" та серіалу "Гра престолів".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.