Мінкульт закликають евакуювати музейні фонди із загрожених областей

Дієвці культури, громадські організації та представники експертних середовищ вимагають негайної евакуації державного музейного фонду із загрожених областей України.

Про це йдеться у відкритиму листі до міністра культури й стратегічних комунікацій Миколи Точицькоко, який оприлюднили на фейсбук-сторінці обʼєднання "Коаліція дієвців культури", пише Читомо.

Коаліція дієвців культури, яка об'єднує понад 50 організацій та представників культурної сфери з різних регіонів України, закликає Міністерство культури терміново організувати евакуацію музеїв із прифронтових регіонів.

"Міністерство зобов'язане виконати свою функцію перед народом України і офіційно, через ухвалення швидких і законних рішень, зупинити процес втрати національного культурного надбання, який триває понад 10 років", – наголошують у зверненні.

Україна є стороною "Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту" (1954 р.), яка зобов'язує державу вживати заходів для збереження культурної спадщини ще в мирний час. Водночас, як наголошується у зверненні, за 10 років війни належний механізм евакуації так і не був реалізований.

Автори листа нагадують, що власником державного музейного фонду є народ України, а відповідальність за його збереження несе міністерство. На тлі посилення наступальних дій російських військ, масованих бомбардувань та невизначеності щодо лінії розмежування, Україна ризикує втратити культурну спадщину в таких областях, як Чернігівська, Сумська, Харківська, Донецька, Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська та Одеська.

Наразі евакуювали менше 10% державного музейного фонду, тоді як понад 3 мільйони культурних об'єктів залишаються під загрозою. "Прийняття стратегічного політичного рішення на рівні керівництва держави про убезпечення рухомої культурної спадщини є свідченням того, що культура є частиною безпекової стратегії, спрямованої на збереження держави та української ідентичності не на папері, а в реальності", – йдеться у зверненні.

Там є також заклик до органів державної влади, місцевого самоврядування, бізнесу, банків та культурних інституцій запропонувати свої можливості для прийняття та убезпечення музейних цінностей у відносно безпечних регіонах. "Недотримання Українською владою конвенційних вимог щодо охорони власних культурних цінностей знецінює їхню важливість в очах міжнародної спільноти та може утруднити процес притягнення до відповідальності за злочини проти української культури", – зазначають автори листа.

Коаліція також нагадує, що 10 лютого 2025 року вже надіслала офіційний лист до Міністерства культури (№4680/06-25), у якому містилися пропозиції щодо практичних рішень та допомоги від громадськості.

Підписати листа можуть всі небайдужі. 

Обʼєднання "Коаліція дієвців культури" створила ініціативна група у складі Дарії Бадьйор, Івана Козленка, Ірини Подоляк й Ольги Сагайдак. Його мета — посилити та мотивувати до системної дії горизонтальну розгалужену культурну спільноту, об'єднану усвідомленням необхідності створення прозорих і справедливих правил для дієвців культури й взаємодії з іншими сферами.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.