Мінкульт закликають евакуювати музейні фонди із загрожених областей

Дієвці культури, громадські організації та представники експертних середовищ вимагають негайної евакуації державного музейного фонду із загрожених областей України.

Про це йдеться у відкритиму листі до міністра культури й стратегічних комунікацій Миколи Точицькоко, який оприлюднили на фейсбук-сторінці обʼєднання "Коаліція дієвців культури", пише Читомо.

Коаліція дієвців культури, яка об'єднує понад 50 організацій та представників культурної сфери з різних регіонів України, закликає Міністерство культури терміново організувати евакуацію музеїв із прифронтових регіонів.

"Міністерство зобов'язане виконати свою функцію перед народом України і офіційно, через ухвалення швидких і законних рішень, зупинити процес втрати національного культурного надбання, який триває понад 10 років", – наголошують у зверненні.

Україна є стороною "Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту" (1954 р.), яка зобов'язує державу вживати заходів для збереження культурної спадщини ще в мирний час. Водночас, як наголошується у зверненні, за 10 років війни належний механізм евакуації так і не був реалізований.

Автори листа нагадують, що власником державного музейного фонду є народ України, а відповідальність за його збереження несе міністерство. На тлі посилення наступальних дій російських військ, масованих бомбардувань та невизначеності щодо лінії розмежування, Україна ризикує втратити культурну спадщину в таких областях, як Чернігівська, Сумська, Харківська, Донецька, Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська та Одеська.

Наразі евакуювали менше 10% державного музейного фонду, тоді як понад 3 мільйони культурних об'єктів залишаються під загрозою. "Прийняття стратегічного політичного рішення на рівні керівництва держави про убезпечення рухомої культурної спадщини є свідченням того, що культура є частиною безпекової стратегії, спрямованої на збереження держави та української ідентичності не на папері, а в реальності", – йдеться у зверненні.

Там є також заклик до органів державної влади, місцевого самоврядування, бізнесу, банків та культурних інституцій запропонувати свої можливості для прийняття та убезпечення музейних цінностей у відносно безпечних регіонах. "Недотримання Українською владою конвенційних вимог щодо охорони власних культурних цінностей знецінює їхню важливість в очах міжнародної спільноти та може утруднити процес притягнення до відповідальності за злочини проти української культури", – зазначають автори листа.

Коаліція також нагадує, що 10 лютого 2025 року вже надіслала офіційний лист до Міністерства культури (№4680/06-25), у якому містилися пропозиції щодо практичних рішень та допомоги від громадськості.

Підписати листа можуть всі небайдужі. 

Обʼєднання "Коаліція дієвців культури" створила ініціативна група у складі Дарії Бадьйор, Івана Козленка, Ірини Подоляк й Ольги Сагайдак. Його мета — посилити та мотивувати до системної дії горизонтальну розгалужену культурну спільноту, об'єднану усвідомленням необхідності створення прозорих і справедливих правил для дієвців культури й взаємодії з іншими сферами.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.