АНОНС: В Ужгороді відбудеться Міжнародний музейний форум

26-28 червня 2024 року в Ужгороді відбудеться ІІ Міжнародний музейний форум.

Про це повідомляє Закарпатський музей народної архітектури та побуту.

До участі запрошують керівників, наукових співробітників музеїв України та зарубіжжя, науковців, краєзнавців, мистецтвознавців, представників державних органів влади та громадських організацій, чия діяльність повʼязана із музейною справою.
 
Форум проведуть у формі дискусійних панелей (секцій) за наступними напрямками:
  • Історія створення та перспективи розвитку музеїв.
  • Принципи організації, формування експозицій та фондових колекцій музеїв.
  • Актуальні проблеми фондової та реставраційної роботи в умовах російської агресії.
  • Музейні експедиції, нові надходження, зміни у виставково-експозиційній роботі в умовах війни.
  • Диджиталізація музейних колекцій, цифрові проєкти у музейній сфері як форма збереження пам'яток старовини.
  • Науково-просвітницька діяльність музеїв: історія та нові форми роботи в умовах війни.
  • Міжнародна підтримка України: культурний аспект.
Умови участі: заповнити анкету учасника та подати матеріали до збірника на електронну пошту (uzhgorodskansen@gmail.com).
Робочі мови – українська та офіційні мови ЄС. Форма участі – змішана (онлайн та офлайн).
Дедлайн подачі заявок – 03 червня 2024 року.

У 2023 році Міжнародна асоціація "Скансени Карпат" започаткувала щорічний Міжнародний музейний форум "Сучасний музейний простір і виклики сьогодення", який вперше провели у Чернівцях.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.