Внаслідок ракетного удару у Львові загинула сім'я з роду Івана Франка

4 вересня внаслідок ракетного удару, завданого армією РФ по Львову, загинуло семеро осіб. Серед них — майже ціла сім'я з роду письменника Івана Франка.

Про трагічну звістку повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Після сьогоднішньої атаки живим на цьому фото залишився лише чоловік. Дружина Євгенія та троє їхніх доньок — Ярина, Дарина та Емілія — загинули у власному будинку", — написав Андрій Садовий.

Ярина Базилевич працювала програмною менеджеркою в офісі "Львів — молодіжна столиця Європи 2025". Дівчині був 21 рік. 18-річна Дарина Базилевич навчалася на другому курсі програми "Культурологія" Гуманітарного факультету УКУ. Наймолодшій доньці Еміліїбуло лише 7 років. 

У пресслужбі Українського католицького університету повідомили, що батько родини Ярослав Базилевич наразі перебуває в критичному стані. Варто зазначити, що пан Ярослав — онук Зоряна Базилевича, небожа Ольги Франко, яка була невісткою Івана Франка по синові Петру. Мати Ольги Франко була з роду Базилевичів.

"Щирі співчуття родині Базилевичів, Білевичів і Франків... Плачу разом з вами... Сьогодні рід великого Франка зазнав прямого удару в серце від того страшного "темного царства", яке несе росія", - написала на своїй сторінці у Фейсбук франкознавиця Наталія Тихолоз.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.