IN MEMORIAM: відійшов у засвіти правнук Івана Франка

У віці 72 роки в Києві помер правнук Івана Франка Юрій Юрачківський.

Про це сповістили у "Домі Франка" у Львові.

"З сумом сповіщаємо, що сьогодні пішов у засвіти син Зеновії-Ростислави Франко, правнук Івана Франка Юрій Юрачківський. Команда Дому Франка висловлює щирі співчуття рідним і близьким покійного. Сумуємо разом з вами", - йдеться у повідомленні.

Юрій Юрачківський був сином Павла Юрачківського та Зиновії-Ростислави Франко, дочки Тараса Франка та онучки Івана Франка.

Юрій Юрачківський народився у 1951 році, закінчив Київську СШ №92 ім. Івана Франка. Навчався у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка на фізичному факультеті. Працював інженером в Інституті геронтології, а згодом став старшим науковим працівником в Інституті кібернетики АН України. У 2001 році як науковець поїхав на роботу до США, де пропрацював 10 років.

Також Юрій Юрачківський був чемпіоном і володарем кубку України з бриджу, капітаном національної збірної й багато років очолював Київську федерацію спортивного бриджу, був віцепрезидентом української федерації. 2003 року посів друге місце на чемпіонаті Нью-Йорка з бриджу.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.