Нацбанк пропонує змінити "копійки" на "шаги"

Національний банк України ініціює зміну назви розмінної монети "копійка" на "шаг" для відновлення історичної справедливості та посилення національних традицій у грошовому обігу України.

Про це повідомив журналістам голова Національного банку Андрій Пишний під час пресзаходу, пише Укрінформ.

"Гривня має походження з часів Київської Русі, шаг має походження з часів Гетьманщини. Українська народна республіка у 1918 році ввела в обіг гривню, яка мала роздрібну частину – шаги. Українська повстанська армія, ОУН використовували у грошовій лічбі шаги. У 1992 році, за декілька місяців після проголошення Незалежності України, львівський верстатобудівний завод викарбував пробну партію шагів", - зазначив Андрій Пишний.

Заступник директора Інституту мовознавства НАН України Олександр Скопненко зазначив, що термін "шаг" для позначення дрібної монети використовується в українській мові з XVI століття.

Він вважає, що повернення цієї назви сучасним розмінним монетам не лише відновить національні традиції, а й допоможе відмежуватися від колоніального впливу у сфері грошової термінології.

Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Бойко-Гагарін зазначає, що "шаг" для позначення дрібної монети є суто українською назвою для дрібних монет, тому її повернення до сучасного грошового обігу – логічне та науково обґрунтоване.

Якщо суспільство підтримає ініціативу, а ВР ухвалить необхідне законодавство, карбувати шаги почнуть вже наступного року. Зокрема, у 2025, за його словами, згідно з попередніми планами, в Україні мають викарбувати 20 мільйонів монет номіналом 50 копійок. 

2 вересня 1996 року Національний банк України ввів у обіг гривню, що стало завершальним етапом грошової реформи в країні. Цього року Україна відзначає 28-му річницю цієї важливої події, яка ознаменувала створення власної грошової системи незалежної держави та стала символом її фінансового суверенітету. До слова, заміну "копійок" на "шаги"  ще у 1996 році ініціював Віктор Ющенко, який тоді був головою правління Нацбанку.

 
Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.