"Софія Київська" запустить у продаж колекційні купюри із зображенням Золотих воріт

Національний заповідник "Софія Київська" розпочинає реалізацію нових колекційних купюр "нуль євро" із зображенням визначної пам’ятки архітектури ХІ століття - Золотих воріт.

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.

"Лімітовану колекцію євробанкнот із зображенням Золотих воріт, які входять до списку Світової спадщини ЮНЕСКО і є однією з найвеличніших пам'яток українського народу, виготовили у Франції. Сувенірні банкноти мають фіолетовий відтінок, вони схожі на купюри номіналом 500 євро, а їхній розмір як у 20 євро", - йдеться у повідомленні. 

Ініціатором українського випуску Euro Souvenir 0 є компанія Nunofia s.r.o., яка є ексклюзивним власником ліцензії та видавцем. Символічно, що в ХІІІ столітті саме Золоті ворота були одним із бастіонів, що стали на шляху монголо-татарської навали, тим самим уберігши від неї країни Європи. 

Нова євробанкнота вийшла невдовзі після того, як з'явилася купюра на тему досягнення миру в Україні.Мета проєкту – популяризація найважливіших культурних та історичних пам'яток, а також сприяння збереженню та матеріальному забезпеченню європейської культурної спадщини.

Як нагадали у міністерстві, випуск сувенірних купюр започаткував у 2015 році французький бізнесмен Ричард Файл. Ідею випуску банкноти "нуль євро" підтримав Національний банк Франції за згодою Європейського центрального банку. Купюри мають вигляд реального євро та виготовлені за тією ж технологією, що використовується для справжніх євробанкнот. Сувенірні купюри викликали справжній ажіотаж у колекціонерів. 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.