У "Софії Київській" відреагували на скандал щодо позолочення куполів собору

Керівництво Національного заповідника «Софія Київська» оприлюднило офіційне повідомлення, щодо тендеру на реставрацію покрівлі, конструктивних систем та позолоти куполів.

Про це повідомили на сторінці Національного заповідника "Софія Київська" у Facebook.

У Національному заповіднику "Софія Київська" заявляють, що більшість робіт із реставрації, зокрема й золочення, виконуватимуться після завершення воєнного стану.

"Оскільки розголосу в суспільстві набула ситуація щодо результатів тендера на реставрацію покрівлі, конструктивних систем даху та позолоти куполів пам'ятки архітектури ХІ ст. Софійського собору в Києві, який оприлюднено 30 жовтня 2023 р. на сайті Prozorro, повідомляємо: вкрай незадовільний стан даху, конструктивів і куполів собору став не просто проблемою для музею, а й загрозою для збереження цілісності унікальної пам'ятки, яка входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що "Софія Київська" останніми роками неодноразово ставила питання перед Міністерством культури та інформаційної політики щодо необхідності виконання перелічених вище робіт, але через брак фінансування ситуація тільки погіршувалася.

"Це призвело до того, що 14 січня 2022 р. близько 23 години під час різкого погіршення погодних умов з поривами вітру за даними гідрометеослужби до 23-25 м/с (83 км/год) сталося падіння хреста з південно-східного купола Софійського собору", - пояснює керівництво Софії Київської.

Завдяки меценатам хрест вдалося відновити й повернути на своє місце, але оскільки хрести Софійського собору були встановлені приблизно в один і той самий час, це тільки підтвердило велике занепокоєння щодо технічного стану інших хрестів.

"За результатами досліджень технічний стан конструктивної системи куполів та особливо центрального куполу оцінюється як непридатний до нормальної експлуатації, конструкції та обшивка хрестів, їх з'єднання з підхресним яблуком до маківки та фальцеві з'єднання перебувають у гостро аварійному стані, що може в будь-який час призвести до руйнації як частини куполів, так і маківок, і хрестів", - додали в заповіднику.

Отже, проєкт реставрації передбачає комплекс заходів із запобігання виникненню таких аварійних ситуацій, заміни частини конструктивних систем куполів, позолоти покриття хрестів і куполів і реставрації покрівлі Софійського собору.

У заповіднику наголосили, що проєкт пройшов експертизу й отримав позитивний експертний звіт, погодження Мінкультури.

"На сьогодні за рахунок меценатських коштів виготовлено шість хрестів і заплановано укладення угоди на виготовлення центрального хреста також за рахунок меценатів. 16 жовтня 2023 р. було розпочато відкриті торги з особливостями за предметом: "Реставрація покрівлі, конструктивних систем та позолоти куполів Софійського собору". Джерела фінансування: державні кошти, благодійні кошти, спеціальний фонд", - ідеться в повідомленні.

За даними заповідника, виконання робіт за проєктом розраховане на 5 років до кінця 2028 року, а сума договору - 79,2 млн грн.

"Цього року на виконання робіт, заявлених у тендері, виділено з Державного бюджету 2 млн грн на встановлення хрестів і заміну конструктивних систем кріплення на усіх куполах.Інші роботи, зокрема й золочення, виконуватимуться після закінчення воєнного стану", - наголосили в заповіднику.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.